Оля Михайлюк

мультидисциплінарна художниця

Живе і працює в Києві. В 2007му році разом з однодумцями заснувала Агенцію АртПоле, яка об’єднала митців, що працюють у різних сферах — художників, музикантів, перформерів, письменників. Розробила концепції та ініціювала кілька знакових мультидисциплінарних проєктів, як українських, так і міжнародних.

Резидентка Center of Contemporary Art Zamek Ujazdowski (Варшава, 2012), International Art Residence Villa Waldberta (Мюнхен, 2015), стипендіантка Gaude Polonia (Познань, 2016).

Зараз продовжує працювати над розвитком взаємодії між різними мистецькими дисциплінами, зокрема, перформансом, музикою, літературою, відеоартом.

В перформансах часто намагається дослідити первинні сенси слів, звертаючись до власної системи емоційних знаків і символів. Працює з темою інформації як такої.

  • Крим. Третій вимір— аудіовізуальні інсталяції, Urban CAD (Херсон), Кримський дім (Київ), Асортиментна кімната (Івано-Франківськ, 2021)
  • Скажи: Світло — персональна виставка в межах Міжнародного фестивалю «Книжкового Арсеналу», Мистецький Арсенал (Київ, 2021)
  • Краплі — персональна виставка, Na пошті (Тернопіль), Асортиментна кімната (Івано-Франківськ, 2021)
  • роздІловІ — мультидисциплінарний проєкт: ідея та візуалізація — Оля Михайлюк, поезія — Сергій Жадан, музика — Олексій Ворсоба і Томаш Сікора, танець — Андреа Марія Хандлер (розпочатий в 2012 р., представлений на численних фестивалях в Україні та за кордоном, зараз розвивається у віртуальному просторі)
  • паМ’ЯТАти — мультимедійний колаж, що сполучає авторські фото/відео з Донеччини та Луганщини, документальні інтерв’ю та перформанс (представлений в десяти містах України, а також на фестивалі документального театру й перформансу Akcent в Празі й OtWARta Ząbkowska у Варшаві), в 2021 р. як відеоробота презентований в Україні й Польщі
  • _просто_пішли — перформанс, галерея Gedok (Мюнхен, 2014), Центр сучасного мистецтва DOX у рамках виставки «Реконструкція пам’яті» (Прага, 2017), в рамках виставки «На лінії фронту» — Музей пам’яті й толерантності (Мехіко, 2019) та Oseredok UCEC (Вінніпеґ, 2020)
  • Словом — перформанс в рамках виставки «Століття української абстракції», Національний Музей ім. Тараса Шевченка (Київ, 2019)
  • Безкінечна подорож, або Енеїда — мультимедійний колаж за участі Юрія Андруховича, Марка Токара, Віктора Новожилова, режисура — Оля Михайлюк, Мистецький Арсенал (Київ, 2017), Національний художній музей України (Київ, 2018), міста на лінії розмежування, а також Харків, Полтава, Хмельницький в рамках літературних фестивалів
  • Granica — участь у груповому мультидисциплінарному проєкті (Познань-Київ-Маріуполь, 2017)
  • wor(l)ds — перформанс, Cultural Center Giesinger Bahnhof (Мюнхен, 2015), 48 Stunden Neukölln Festival, UP Gallery (Берлін, 2016), Port creative hub (Київ, 2017)
  • Решту зробить Бог — відеоінсталяція, Університет образотворчих мистецтв (Познань, 2016)
  • The Simplest Words — відеопоезія, Galeria Labirynt (Люблін, 2016)
  • cut—shut—tore apart — перформанс, Giesinger Bahnhof (Мюнхен, 2015)
  • Альберт, або Найвища форма страти — вистава за участі Юрія Андруховича, Уляни Горбачевської, Марка Токара, режисура — Оля Михайлюк (прем’єри відбулися на великих українських фестивалях — АртПоле, Meridian Czernowitz та ГогольFest, 2015 р. в рамках Міжнародного фестивалю MitOst відбулася прем’єра німецькою мовою; в 2017 р. в рамках WROCloveUKRAINA — прем’єра польською)
  • Самогон-Цинамон-Абсент — мультидисциплінарний проєкт за участі Юрія Андруховича та гурту Karbido (Вроцлав), візуалізація — Оля Михайлюк спільно з vj-групою Cube
  • Міжнародний мультидисциплінарний фестиваль «Шешори», пізніше «АртПоле» — креативна директорка, фестиваль проходив протягом 2003-2014 рр. в Івано-Франківській, Вінницькій, Луганській, Одеській областях та АР Крим

В період захоплення Криму та Донбасу Росією в 2014-му році перебувала на цих територіях, що вилилося в цикли публіцистичних матеріалів Крим. Дивитися в очі та Донбас. Все це про любов, опубліковані в «Українській правді». Зараз веде власний блог на LB.ua.