Словом
Перформанс
Національний музей Тараса Шевченка (Київ, 2020, в рамках виставки «Століття української абстракції»)
Перформанс «Словом» — дослідження знаків, інтервалів й ритмів у поетичному творі з фокусом на їх візуальному прояві. Протягом перформансу відбувається перехід від сенсу до ритму, який його відбиває, від раціонального до чуттєвого, від понять до знаків, які відчитуються кожним індивідуально — залежно від досвіду, уяви й здатності до абстрактного мислення.
Оскільки виставка проходила в Музеї Шевченка, я природнім чином потрапила в контекст його творів. «Заповіт» — знаковий текст, відомий всім в Україні зі школи. Я також знала його. Але вперше звернула увагу на те, що в ньому двічі трапляється трикрапка, на його нервовість, гарячкуватість, недомовленість, яка врешті приходить до врівноваженості й гармонії. Автор крізь абзаци (а в біографії — крізь роки в засланні) боротьби приходить до того, що лишається на рідній землі, яка врешті стає вільною. Я відчула, що вперше працюватиму з червоним кольором
Оля Михайлюк
В результаті народився твір на межі між текстом і перформансом — особиста взаємодія з віршем, що почалася й закінчувалася словом, як в обраному тексті — «Незлим тихим словом».
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу… отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися… а до того
Я не знаю Бога.