Фестиваль
Шешори-АртПоле
Був 2003-й, коли у нас з’явилася ідея запросити в Україну міжнародний табір «Екотопія», який щороку проводився в різних країнах Європи. Ми відвідували його двічі — в Чехії й Шотландії. Однак знайти підтримку виявилося не так вже й просто. Місцеві чиновники просто не могли зрозуміти, навіщо ми це робимо. Щоб розвивати в Карпатах екологічний туризм на противагу вирубкам, щоб зберегти ремесла і традиційну музику — це здавалося їм непереконливими поясненнями. Але ми не відступали й продовжували повторювати свої заклинання про збереження традиційної культури українських Карпат. Ми хотіли продемонструвати на практиці, що зміни на краще можливі за рахунок екотуризму і підтримки місцевих традицій у поєднанні з інноваційними рішеннями. З іншого боку — нам просто хотілося показати друзям нашу особисту Україну — і нову, і архаїчну, унікальну, магнетичну, ту, до якої хочеться повертатися. Отже, самої «Екотопії» нам здалося замало, й ми зібрали мистецьку програму.
За кілька днів до початку, коли музиканти й художники вже були готові до виїзду, а публіка знаходилася в приємному очікуванні, з’ясувалося, що ті, хто взявся забезпечити наявність сцени, не збираються виконувати свої зобов’язання. Це була катастрофа — відсутність основного центру події ламала всю систему координат. Тоді ми вирішили підготувати майданчик для виступів самостійно, в «Екотопії» знайшлися волонтери, готові попрацювати вантажниками, столярами й електриками. Місцеві жителі підтримали великим весільним наметом — він і став першою фестивальною сценою. Ті, хто їздив за ним в гори на вантажівці, досі згадують цю неймовірну подорож під кутом в 45 градусів. Потім разом з місцевими жителями й волонтерами будували, охороняли, прикрашали сцену стрічками, соломою й червоними яблуками.
Перший фестиваль у Шешорах відбувся тільки завдяки об’єднанню небайдужих людей, різних за віком, громадянством, професіями, але близьких за вподобаннями й цінностями. Було багато захоплених відгуків. Саме публіка й учасники заохотили нас продовжувати. На наступний рік «Екотопія» традиційно переїхала в іншу країну, а фестиваль розпочав самостійне життя.
Шешори-АртПоле стали місцем зустрічі різних світоглядів. Тут виступали автентичні ансамблі з всієї країни, від Полісся до Криму, і зірки world-music з різних країн і континентів — від Фінляндії до Монголії, від Австралії до США. Українські гурти — «Перкалаба», без якої неможливо уявити фестивальну сцену, «Пропала Грамота», «Бурдон», «Гич Оркестр» — готували для нас спеціальні програми. Саме в Шешорах відбувся перший виступ гурту «ДахаБраха». «Це була надзвичайно передова штука, початок до свободи, зав’язь, з якої розвилися особистості та проекти», — кажуть музиканти. «На той момент не існувало ніякого фестивалю, який поєднував би художні інтервенції з музикою, це було важливо. Тепер я бачу таку тенденцію, і з досвіду АртПоля можна багато винести», — говорить художниця Жанна Кадирова.
Музиканти, художники, ковалі, гончарі, циркові артисти, журналісти, дослідники загрожених мов і автентичних танців, природоохоронці й філософи, столяри й поети — потрапляючи у фестивальний простір, всі певним чином взаємодіяли. Формат фестивалю передбачав експеримент і синтез — нетрадиційне поєднання традиційних інструментів, ідей, способів виконання, матеріалів. Особливий акцент — мультидисциплінарна співпраця, оскільки Шешори-АртПоле були не лише майданчиком для демонстрації, а й платформою для створення спільних проектів.