Forest
інсталяції в довкіллі / дискусійна програма
фестиваль Аtmosfera
Агенція АртПоле має дванадцятирічний досвід проведення open-air фестивалів, які відбувалися в шести різних українських локаціях. Фестиваль був своєрідною мистецькою лабораторією, основними напрямками якої були world-music I lendart. Коли наш lend, а з ним і наш world, почала окуповувати росія, багато хто з його учасників став на захист країни. З 2014 року АртПоле не проводить фестиваль, але продовжує шукати нові мистецькі формати і цікаві колаборації.
Саме такою стала взаємодія зі словацьким фестивалем Atmosfera серпні’2024. Це також мультидисциплінарний фестиваль, що має не лише музичну, але й візуальну і дискусійну програми. І також наголошує на дбайливому ставленні до навколишнього середовища й вітає site-specific проєкти. Разом ми втілили концепцію FOREST. Українські художники зі словацькими архітекторами створили затишний простір просто неба, розмістивши в ньому світлові лендарт-об’єкти. Українські експерти взяли участь у програмі Discussion forest, розповідаючи про новий досвід — екологічні практики під час війни.
До участі в дискусіях Агенція АртПоле запросила Ірину Соловей (Київ) та Анну Прокаєву (Харків). Ірина говорила про суспільні трансформації й роботу з малими громадами в контексті сталого відродження. Анна поділилася досвідом роботи екохабу в Харкові до і після повномасштабного вторгнення. Зокрема, розповіла про концепцію «нуль відходів» у розборі будинків, зруйнованих через ворожі обстріли, і вторинне використання будівельних матеріалів.
Мистецька взаємодія проявилася в запрошенні до співпраці зі словацькими архітекторами двох українських художників — Мирослава Вайди й Олі Михайлюк. Їх об’єкти були виставлені в тій зоні фестивалю, що розташовувалася повіддаль великої сцени і був дискусійно-виставковим простором просто неба.
Проєкт Мирослава Вайди «Промені» являв собою направлені в небо перехресні лінії світла. Для когось вони були схожі на світло від прожекторів ППО, що в нічній темряві захищають від атак ворожих безпілотників, і відтак є метафорою турботи і надії. Для когось — направленими в небо сигналами про допомогу.
Об’єкти Олі Михайлюк також були пов’язані зі світлом. Невагомі циліндри з прозорого паперу, розписаного ягодами бузини, ніби огортали собою промені й утворювали химерний FOREST з деревами, що світилися зсередини. Але в такому вигляді ліс проіснував лиш одну ніч. Лендарт — це взаємодія з довкіллям, а отже завжди є елемент непередбачуваного. У другий вечір фестивалю почався дощ, який змінив малюнки на кальці — потоки соку і дощу утворили нові траєкторії на папері. Наступної ночі піднявся вітер, який підказав Олі ідею перформенсу — кілька робіт під час нього вона розірвала на маленькі шматки і заінсталювала в новий спосіб, поєднавши з камінням і деревом. Так виник site-specific проєкт для фестивалю Atmosfera — Transforming, що включив в себе три етапи інсталяція-перформанс-інсталяція, створення-руйнація-відтворення.
Проєкт FOREST підтримано програмою ZMINA: Rebuilding, створеною за підтримки Європейського Союзу у співпраці платформи культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ (Україна), Trans Europe Halles (Швеція) та Malý Berlín (Словаччина).