НІХТО НЕ ОСТРІВ

Аудіовізуальний проєкт, присвячений українському півдню — Криму, Маріуполю, Бердянську, Херсону…

Оля Михайлюк, Київ
ідея, візуалізація
Сурен Восканян, Маріуполь
дудук, кларнет
Томаш Сікора, Вроцлав
саксофон, електроніка

Оля Михайлюк ловила настрої міст Приазов’я у фото і відео. Польський саундартист Томаш Сікора, що неодноразово брав участь у спільних з українськими митцями проєктах, збирав звуковий матеріал в Маріуполі — там було записано багато годин шуму моря, вулиць, мирної ще Азовсталі. Сурен Восканян — маріупольський музикант, з яким АртПоле співпрацює вже не вперше. Цієї весни його місто звучало інакше. Разом вони створили свою аудіовізуальну мапу Маріуполя.

Це продовження розпочатого минулого року проєкту «Ніхто не острів». Звуки й візуальні патерни, з яких скалалася перша його частина, збиралися на півострові Гіркий Кут на Херсонщині. Тоді це була одна з найближчих до Криму локацій. Цього року проєкт мав розгорнутися. Але з початком повномасштабного вторгнення комусь з його учасників довелося провести місяць в окупованому місті, хтось поміняв музичну кар’єру на воєнну журналістику, хтось — на ЗСУ. Гіркий кут, як і Маріуполь, окупований.

Попри всі ускладнення, Агенція АртПоле зібрала декого з учасників проєкту в Києві, аби продовжити роботу. 1 грудня 2022 живу імпровізаційну версію — work in progress — аудіовізуального твору про наш прекрасний український південь планувалося представити в Києві. Чи відбудеться київська подія, не було очевидно до останнього моменту. Відбій повітряної тривоги пролунав за годину до запланованої імпрези. З відео і звуком працювали наживо. І реакції були такі ж — живі й щемкі. В залі того вечора було багато маріупольців.

Наші міста — поза часом. Вони просто є, навіть коли ззовні здається, що їх нема. Ці міста всередині нас. Мирні. Є міста, яких нема. Залежить від того, де робити наголос. Поки ми пам’ятаємо наші міста — пляжі, фонтани, клумби, будинки, заводи, шпаринки на стінах, мости, вони є. На кожному показі обов’язково звучало «я ніколи не був в Маріуполі, але відчув це місто» або: «на початку було багато запитань, а потім просто занурюєшся в ці трави, слухаєш їх і музику, обов’язково маю колись поїхати на Херсонщину»

Оля Михайлюк

Покази проєкту відбувалися на локаціях лабораторії Opera aperta в Києві, Ґданськ Місто Літератури, вроцлавської галереї EXIT, мистецького простору PanDymińska у Варшаві та More Music Club в Одесі.
Партнери проєкту — Ґданськ Місто Літератури та Товариство авторів ZaiKS.
Комунікаційна підтримка — Агенція proto produkciia.