роздІловІ

мультимедійний проєкт

Оля Михайлюк
ідея/візуалізація
Сергій Жадан
текст/голос
Олексій Ворсоба / Томаш Сікора
музика
Сергій Пілявець
візуалізація

Проєкт «роздІловІ» поєднує сучасну поезію, музику та візуальні образи. Учасники живуть в різних містах — Київ, Харків, Мінськ, Вроцлав, Івано-Франківськ — і мають індивідуальні проєкти, але кілька разів на рік збираються в «роздІловІ».

Сергій Жадан: …показати простір між літерами та рядками, відчути протяг, який з’являється між розділовими знаками, примушуючи текст повертатися до світла й виходити з темряви. Для нас це велика інтрига — почути дихання тиші, говорячи про любов і забуття, смерть і натхнення, героїв і привидів.

Олексій Ворсоба: Мета наша дуже непроста — розповісти історію про те, як з дня на день в ледве вловимих відлуннях повсякденного світу бачити й відчувати присутність свого єдиного, єдиної. «роздІловІ» присвячені, на мій погляд, саме відсутності меж і кордонів.

Оля Михайлюк: Хтось любить писати, а хтось закреслювати, хтось грати музику, а хтось — слухати радіо. Всі люблять любити — це і є найважливіше дієслово нашого проєкту.

Томаш Сікора: «роздІловІ» дозволяють зупинитися й замислитися — звернути увагу на речі, істотні за своїм значенням і емоціями, важливі, часом сумні, але й обнадійливі. Крім того, що ми зустрічаємося разом, коли граємо «роздІловІ», цінним для мене є те, що я можу нарешті перевести подих.

Сергій Пілявець: «роздІловІ» — територія нового пограничного поєднання елементів: літератури, музики, звуків, мови, зображення, графіки, світла й тіні, фактури й форми. Щось, що виникає в моменті, неповторне, і таке, що не фіксується, але відчутне й помітне, то чудове, то жахливе, гармонійне й хаотичне.

В даний час «роздІловІ» існують у двох формах: як живий виступ і як сайт rozdilovi.org у віртуальному вимірі.

Рецензії

Це радше акт, аніж вистава або читання. Акт відчуття — повне занурення у щільний темний простір чужого серця, кожен порух якого  — радісний чи відчайдушний — сполохує найважливіші спогади і найпотаємніші мрії. При цьому «роздІловІ», як це не парадоксально, — надзвичайно лаконічна річ, і тому — вкрай пронизлива.

Женя Олійник, Teatre.ua

…«роздІловІ» — про могутність вакууму, який нерідко є середовищем існування людей, гарантом їх невидимої одиночної камери. Про всесилля любові, яка здатна цей вакуум заповнити, деактивувати, перетворити в моторошний сон-спогад. Про те, як страшно жити, але дуже хочеться… І це велика радість, що проєкт такої тонкості й глибини знаходиться за межами андеграунду.

Ігор Панасов, Культпростір

Писання від руки знаходиться на перетині мови і хореографії життя. Вагання вірша дають час на трансформації, ритм твору робить рух видимим, і метаморфози стають відчутнішими, додаючи словам того, що вони не можуть вловити. В той же час поезія бореться з обмеженістю мови у здатності надавати моменту, що зараз минає, необхідного йому багатства. Вона розгортається, перекладаючи досвід у щось поза змістом. Відчайдушне прагнення вірити в життя, любов, війну і читання поезії.

Бенджамін Коуп, Litcentr